Область

Район

Населенный пункт  
 
СПИСОК
 
 
НА КАРТЕ
 
Добавить в маршрут
Очистить поля
МОЙ МАРШРУТ
Маршрут не задан.
(Вы можете добавить в маршрут любой населенный пункт или объект каталога нажав на линк "Добавить в маршрут")
 

ОТЧЕТ О ПОЕЗДКЕ НА АВТОМОБИЛЕ

KуТ ТаRxаN - нереальним світом на колесах
KуТ ТаRxаN - нереальним світом на колесах
Київ - Чорноморське - Біляус - Оленівка - Атлеш - Джангуль - Київ
Добавлен: 14 ноября 2009 г.
Просмотров: 2659
Автор: submarina28
Продолжительность: 6 дней
Пробег: 900 км.
Посмотреть маршрут Добавить в избранное
  Печатать
 
рейтинг: 10
голосов: 6
4  
Отзывы

ПУТЕШЕСТВИЕ СОСТОЯЛОСЬ НА АВТОМОБИЛЕ:
Chevrolet
Марка: Chevrolet

Найзахідніша точка Криму, мис, який як і весь Крим, ще 5–7 млн років тому був дном Сарматського моря, що простягалося від Тянь-Шаню до Відня, зветься по-первозданному колоритно - Тарханкут.

Лише приблизно 500 тис. років тому (смішний як для геології період) Кримський півострів піднявся з морських глибин і став сушею. Відтак Тарханкут складається переважно з осадових «м'яких» вапнякових порід, які працьовите море і невблаганний час перетворюють на казкові природні скульптури, гроти, тунелі, печери.

Тож цей півострів приховує чимало цікавого і незвичного, а пляжі одні з найчистіших у Криму. Відносно недавно він став активно розвиватися як курортна місцевість. Перевантаженість і засміченість південного узбережжя, несанкціоновано-оскаженіла забудова, через яку, ніби крізь кам'яні джунглі, треба продиратися до води, навіть попри красу численних тутешніх історичних пам'яток, не всім до душі. А тут повне роздолля - пляжі безкрайні і місця можна знайти геть безлюдні.

Відправною точкою для огляду принад Тарханкуту стало Чорноморське. Містечко розташоване на березі Акмечетської бухти. Саме тут у IV ст. до н. е. вирувало життя в давньогрецькому місті Калос-Лімен (Прекрасна гавань), яке входило до Херсонеської держави. Сьогодні в історико-археологічному музеї можна замовити екскурсію на розкопки городища, яке належить до сучасного заповідника «Калос-Лімен».

Основні ресурси регіону: сонце, море, степ і повітря. Повітря! Скажу відверто – специфічний «морський» запах перші кілька годин таки переслідує. А далі – повітря, як повітря.

Білий Біляус і «пропелери»

Альтернатива пляжам Чорноморська - за 20 км їзди автівкою від міста на північ понад морем. Тут серед безкрайнього степу понад безмежним морем розкинувся довжелезний пляж з білим піском - Біляус. Існування дотепер таких «вільних» довжелезно-піщаних пляжів стали для нас першим тутешнім відкриттям. Окрема подяка нашій господині, яка ніби інтуїтивно відчула, що «нам би людей менше».

Степ, сонце, чайки, неймовірне бірюзове море, яке вважають найчистішим у Криму! Усе твоє. Цей широкий відносно мілководний піщаний пляж дуже зручний для дітей. Загалом купальний сезон у цій місцевості, як кажуть тутешні мешканці, починається в травні. Напівмісяця раніше, ніж на південному узбережжі, адже мілководні затоки швидше прогріває сонце.

Хто облаштувався на довше з машинами в наметах, а хто приїжджає сюди з довколишніх сіл і містечок, як ми, за щоденною порцією малахітового моря і простору. Навіть у серпні, у пік сезону, коли, зазвичай, усі пляжі переповнені, тут воля і неймовірна свобода простору!

Тож не треба, судорожно клацаючи фотоапаратом, напружувати увагу і думати про те, аби в кадр не потрапила котрась із частин тіла сусіда по пляжу.

На Біляусі сонце сідає прямісінько в море, відтак можна засмагати допізна..,

...насолоджуючись пейзажами, які створює сама природа.

А вона тут на диво щедра – саме у цій місцевості дмуть знамениті тарханкутські дуже сильні вітри. Тож люди, зрештою, починають використовувати екологічно чисту енергію природи. Посередині дороги між Чорноморським і Біляусом віддалік у степу бовваніють стрункі рядочки «пропелерів на ніжках».

Ми не стали відмовляти собі в цікавості, і вона щедро нагородила нас - тутешні повітряні електростанції стали ще одним імпровізованим відкриттям. Рвучкий вітер, довкола глибокі урвища, дорога - щільно збите біле каміння..,

а граційні здалеку «пропелери» – доволі гігантські та й гудуть «нетихенько».«І якого біса ми тут робимо?» - резонно збунтувався мозок. «Але ж як гарно і цікаво!» - задоволено занило серце.

А ще жодної живої душі. Тільки зграйка куріпок пробігла – степові мешканці, яких досі бачили хіба що на сторінках книжок.

Прихисток для дайверів, «Людини-амфібії» і «Піратів ХХ століття»

Неформальна столиця Тарханкуту – село Оленівка (до 1945 р. – Караджа), за 15 хвилин їзди від Чорноморська. Туристові тут покажуть пансіонат «Сонячна долина», 1816 р. (колишній маєток генерала В. Попова, сподвижника графа Потьомкіна), а також відділене від моря косою солоне озеро Ліман.

Точки дайверів, які пропонують на прокат підводне обладнання в Оленівці мало не на кожному кутку. Адже, крім чистого моря, Тарханкут славиться величезною кількістю підводних гротів-печер і підводним музеєм, куди ентузіасти позносили бюсти комуністичних вождів, письменників і поетів. Просто рай для дайверів. Якщо такий релакс «не ваш», тоді повз маяк...

...варто проїхати – а можна й пройти – ще кілометрів 5 у п’янкий терпкуватий аромат степу.

 Адже сюди приїздять відпочивати активно.

І от починають з'являтися перші 30–40 метрові урвища, білі скелясті береги – Малий і Великий Атлеш.

А-а-а-а-а! Краса божевільна! Дивовижні пам’ятники природи, що нависають прямо над морем.

У цьому просторі й величі відчуваєш себе піщинкою – маса «давить» і зачаровує водночас.

Усе узбережжя вражає дикою мальовничою красою, що не залишить байдужими навіть затятих скептиків. Маленькі бухточки, печери, гроти навівають атмосферу якогось нереального світу...

І не даремно. Адже саме тут колись знімали «нереальні» фільми - «Людина-амфібія» і «Пірати ХХ століття».

Далі починають траплятися наметові містечка, дорога стає крутішою і кам'янистішою. Загалом тутешній шлях - це просто втрамбоване каміння.

Спуститися до води? Потрібно докласти вмінь і зусиль – часто вихід до моря важкодоступний, а до деяких бухточок дістатися можна тільки плавом. Інколи від зайвого екстриму застерігають пам'ятники тим, хто зірвався з цих мальовничих, проте таких небезпечних, схилів.

Степ і бібліотека «первісної людини»

Ще одна родзинка Оленівки, крім Атлеша - Джангуль. Він став, чи не найбільшим тутешнім відкриттям! Не доїжджаючи до села з боку Чорноморського, треба звернути ліворуч у степ і проїхати приблизно 11 км. Доріг туди вкатано кілька, але їхати можна будь-якою (ми, приміром, туди їхали однією, назад виїхали - іншою). Утім «їхали» - занадто легко сказано, інколи доводилося просто «повзти» на колесах.

Річ у тім, що ця мальовнича місцевість значно менше відвідувана, ніж Атлеш (можливо, через кам'янисті дороги по глибоких ярах-долинах, де дуже легко «вбити» машину), тож завдяки цьому й більш дика.

Виник Джангуль внаслідок обриву берега, відтак утворилися скелі, стовпи, піраміди з хитромудрими назвами – Триголовий дракон, Кам’яне серце, Демон. Як і на Атлеші – тут білі скелясті береги, але помережені «хвилястими» долинами...

...і більш плавними спусками до моря. Хоча пляжів у класичному розумінні теж не існує. Власне тутешній пляж – це місце, де зручно підійти до води.

  У морі помічаєш закинуті, напівзатонулі кораблі, які навівають ще більшу дикість і загадковість на довколишній степ.

Часом можна натрапити на наметове містечка. Одне з них вразило «цивілізацією» – діти бігають справжніми вуличками. А обабіч на схилах – напевно, природа надихає на творчість – справжня бібліотека «первісної людини». Чого тільки не викладено з каміння. Є що почитати на природі. Так і кортить вхопити намет і собі мерщій стати «дикуном».

Повернувшись до дому і ділячись враженнями, ми не раз чули у відповідь на наше захоплене «Це щось неймовірне!» - «Джангуль? А де це?». Відносна «нерозкрученість» і відсутність нормальних доріг («У Джангуль тільки на джипі!» – попередили нас), чи не єдина противага невблаганному руху цивілізації на ці дивовижні куточки дикої природи. Стільки емоцій не подарувало жодне місце в Криму. Хто побував тут хоч раз – закохується назавжди.

Подорожні нотатки

Дорога: з Києва виїхали на Одеську трасу, далі Умань-Голованівськ-Вознесенськ-Южноукраїнськ-Миколаїв-Херсон-Армянськ-Красноперекопськ. У Криму після Красноперекопська треба звернути на Роздольне й далі західним узбережжям їхати до Чорноморського чи Оленівки. Дорога «від дверей до дверей» тривала трохи більше десяти годин: з Києва виїхали о п'ятій ранку – по обіді були на місці.

Готель: один з невеликих готелів Чорноморська - вул. Революції, 8/1; тел. (+38) 050-645-72-65, (06558) 99-00-8; e-mail - anna_korda@email.ua; Корда Анна Вільямсівна.

Добавьте в Twitter Добавьте в Facebook Добавьте в Вконтакте Добавьте в Одноклассники Добавьте в Мой Мир Добавьте в Livejournal Добавьте в Google Buzz
рейтинг: 10
голосов: 6
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

ОТЗЫВЫ

 
 
Добавить отзыв

Гость
 
16 ноября 2009 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Дякую silver:))  Та, чесно кажучи, побачити більше хотілося, подумали, що як завалимося купатися, розніжимося, то на цьому - все...:))
 

Гость
 
16 ноября 2009 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Эх, отчет что надо! По-летнему веселый. Я бывал на Тарханкуте еще в 1997 году. В разгар лета, в июле на мысе стояло 2 машины. Не было автобусов как сейчас, не было той толчеи, от которой отдых становится не отдыхом. Тогда было здорово. Сейчас нужно ехать не в сезон, чтобы насладиться красотой. Спасибо за красочные фотографии.
 

Пользователь
Отзывов: 1808
 
16 ноября 2009 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Да освежили воспоминания, хороший отчет.
 

Пользователь
Отзывов: 372
 
14 ноября 2009 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Эх! Тарханкут! Улыбка)) Давненько я что-то там не был ... Спасибо автору за красивое лирическое напоминание о любимом Крымском месте! Пы.Сы. А чтож Вы в "царскую купальню" не окунулись ... Подмигивающий этож совсем там рядом ?


КАЛЕНДАРЬ СОБЫТИЙ
Все события