Область

Район

Населенный пункт  
 
СПИСОК
 
 
НА КАРТЕ
 
Добавить в маршрут
Очистить поля
МОЙ МАРШРУТ
Маршрут не задан.
(Вы можете добавить в маршрут любой населенный пункт или объект каталога нажав на линк "Добавить в маршрут")
 

ОТЧЕТ О ПОЕЗДКЕ

Королівство Данія та абатство Мон-Сен-Мішель
Королівство Данія та абатство Мон-Сен-Мішель
Київ-Копенгаген, Київ-Париж-Мон-Сен-Мішель
Добавлен: 22 января 2020 г.
Просмотров: 1131
Автор: sco-dra
Продолжительность: 6 дней
Пробег: 750 км.
Посмотреть маршрут Добавить в избранное
  Печатать
 
рейтинг: 10
голосов: 5
20  
Отзывы

Всіх вітаю.

2019 рік був багатим на подорожі. В березні та в кінці травня дві короткі подорожі (авіапереліт), а в серпні повноцінна автомобільна подорож.

Зараз коротенький звіт про дві весняні подорожі (авіа).

Червень 2018 року. Компанія-авіаперевізник МАУ проводить атракціон небаченої щедрості. Робить гарну скидку на кінець травня 2019 року (майже на рік вперед) за маршрутом Київ-Париж-Київ всього за 50,00 €. В Парижі вже були, але якщо пропонують такі ціни, треба летіти.laugh

Листопад 2018 року. «Чорна п’ятниця». І знову МАУ. Маршрут Київ-Копенгаген-Київ за 40,00 €. laugh Беремо, бо в Данії ще не були.

Традиційно вважається, що епоха вікінгів починається в 793 році, коли норвежці вперше зробили набіг на Англію. Однак нове дослідження припускає інший, мирний «старт» морських походів вікінгів і відносить його до Данії.

Три археолога з Орхуського університету (Данія) і Йоркського університету (Велика Британія) показали, що морські подорожі з Норвегії в Рібе, найстаріше торгівельне місто в Данії, мали місце задовго до загальновизнаного початку епохи вікінгів. Вони відносять перші плавання вікінгів в Рібе приблизно до 725 року.

Так що будемо вважати Данію країною вікінгів.

Данія острівна країна. Тут багато відмінних курортів, які популярні в Європі. До її складу входить понад 400 островів, а Гренландія і Фарери мають автономний статус. Автономний статус має і ще одна «країна», яка знаходиться прямо в Копенгагені. Кілька кварталів побажали від'єднатися від Данії, і оголосили свою республіку - Христианію. Після довгого протистояння хіпстерів залишили в спокої. Сьогодні це місце - туристична екзотика, маленький шматочок Амстердама. Завдяки зусиллям діючої монархії на території Данії збереглося близько 600 замків, палаців, фортець. Їх відрізняють багатство і пишність в інтер'єрах. В архітектурі будинків присутня чи не всі існуючі відмінності стилів. В країні багаті картинні галереї, зібрання скульптур, величезна кількість музеїв.

Отже, вранці 7-го березня вилітаємо з а/п Бориспіль в Копенгаген.

Копенгаген - місто невгамовних велосипедистів, літніх культурних фестивалів і батьківщина всіма улюбленого Ганса Христиана Андерсена. Місцеві жителі вже давно вважають за краще двоколісний транспорт автомобілю і їздять на велосипеді в будь-яку погоду і в будь-якому одязі.

Копенгаген зустрічає нас дощем та дуже сильним вітром. І така погода всі три дні. Дуже холодно.

Перші враження. Якщо в Борисполі красуються лайнери МАУ і один працюючий термінал, то в Копенгагені декілька терміналів і за логотипами авіаперевізників можна вивчати мапу світу. Перше порівняння явно не на користь столиці однієї з найбільших країн Європи.

Паспортний контроль пройшли доволі швидко. Спитали, з якою ціллю ми в Данії. Ми показали своє бронювання житла з сайту airbnb, всі питання зникли.

Зразу їдемо до місця нашого проживання. Сідаємо в метро. УП-с. surprise

Бачите, на краю перону скляні перегородки? Це двері. Коли під’їздить вагон метро, відчиняються ці двері і двері в вагоні. Подвійний захист. Заходимо в вагон. І що ми бачимо? Ні, не так. Де машиніст метро? Ми його не бачимо.surprise

Виявляється, в метро Копенгагена машиніст метро відсутній. Але це ніяким чином не впливає на роботу метрополітену.

Виходимо з метро і прямуємо до нашої оселі. Перше враження, начебто ми десь в Бельгії або в Нідерландах.

   

Що зразу кидається в око? Це повний порядок з паркуванням автомобілів. Всі авто стоять тільки там, де дозволено знаками та дорожньою розміткою. Крайня права полоса – це простір велосипедистів. А їх дуже багато. Начебто я в Амстердамі або в Утрехті.

Автомобілі можуть паркуватись і зліва, і справа і по центру дороги. Спочатку було не трохи зрозуміло, чому так, але пізніше стало ясно.

Багатоповерхівки майже всі не вище 5-ти поверхів. Фасад в одному архітектурному стилі. Ніхто нічого не прилаштовує, не оздоблює склом балкони і не добудовує їх, не міняє вікна на нові з іншим кольором.

  

Залишаємо речі і прямуємо дивитись місто. План у нас наступний – залишок сьогоднішнього і весь завтрашній день ми присвячуємо Копенгагену. Післязавтра їдемо по замкам. Зранку 4-го дня в аеропорт і додому.

Направляємось в центр.

 

Зупинки міського транспорту мають такий вид. Це маленька, але зміст один той самий. Всі зі скла, з навісами. На більш великих зупинках висить плазма, на якій вказані номери автобусів та інтервал руху. Ми їздили всяким транспортом. Скажу так – це швейцарські годинники. Все хвилина в хвилину. Мені було цікаво, а як же пробки? А вони відсутні. Смуга для громадського транспорту завжди вільна. Автомобілі паркуються тільки по розмітці і не заважають руху автобусів. Автобуси всі великі. От так працює міський транспорт. А бачили б ви водіїв. Чисто вдягнені, чемні. Багато водіїв в білих сорочках і в краватках. Попали в інший світ.

Велосипедисти такі самі учасники дорожнього руху, як і автомобілісти. Всі стоять і чекають зеленого світла.

Велосипеди – взагалі ціла пісня. Склалось враження, що в Копенгагені  їх якщо і не більше, ніж в Нідерландах, то все одно, дуже багато. І одиночні, і тандеми, і з люлькою спереду, і з сідлом для малюка ззаду, і напівлежачі з педалями спереду. Звичайно, для цього є вся інфраструктура – всюди (не лише в центрі) є широченні велодоріжки, розмітка, спеціальні світлофори. Але, за порушення правил дорожнього руху, їх так само штрафують, як і автомобілістів.

Бачимо здалеку купол церкви рятівника (Church of Our Saviour)

А далі мені здається, що я в Амстердамі. Канали, яхти, прогулянкові катери, будинки вздовж каналів. Красота.

 

Фондова біржа, заснована Християном IV. Будинок побудований в стилі епохи Ренесанс. Високий 56-метровий шпиль, виконаний у формі сплітаються драконівських хвостів, символізує союз Норвегії, Данії і Швеції. На першому поверсі біржі розташовувався товарний склад, а на другому - торгові зали. На початку XX століття будівля зазнала штурму безробітних, але сильних руйнувань не було. В наші дні біржа використовується для проведення культурно-мистецьких заходів, вечерь і прийомів.

 

Замок Крістіанборг розташовується на острові Слотсхольмен (Королівському острові). Він був зведений на місці фортеці XII століття. Крістіанборг був побудований в середині XVIII століття за короля Християна VI. До кінця століття він був королівською резиденцією, але після пожежі вінценосна сім'я переїхала в Амалієнборг. У наші дні в Крістіанборг засідає парламент.

А в цьому місці (55.677608, 12.580529) ми сіли на прогулянковий теплохід і відправились на екскурсію. До речі, причалів доволі багато. Вибирайте, де вам зручніше за вашим маршрутом.

   

Порада для подорожуючих на прогулянкових катерах. Катер проходить під мостами впритик по габаритах. Якщо в цей час будете стояти і не помітите міст, можете залишитись без голови. Будьте обережні.

 

Театральний дім розташований у гавані Копенгагена, навпроти Оперного театру, поряд із палацом Амалієнборг і портовим кварталом Ніхавн. Театральний дім є комплексом будівель зі скла та мармуру неподалік від води: близько 40% будівлі розташовано безпосередньо над водою.

  

Запливаємо в Нюхавн. один з найвідоміших та екзотичніших районів Копенгагена. Протягом віків він служив місцем проживання моряків, які поверталися з далеких морських походів. Тут було багато таверен, в яких гуляли моряки. Це було місцем, де також проживали торгівці та лихварі.

Зараз Нюхавн — улюблене місце художників, письменників, туристів. Вздовж каналу тягнуться фасади старих будівель, в одному з них жив Андерсен.

Будинки, які стоять на цій набережній, пофарбовані у різні кольори веселки. Кожен з них зайнятий кафе або рестораном. Один із закладів - кондитерська Ла Гласе, в якій кожен місяць печуть нові пироги, називаючи їх на честь казок Андерсена.

Стіни каналу одночасно є й причалом. Тут швартуються парусно-моторні шхуни рибалок зі старовинними назвами.

    

В Нюхавні також можна сісти на катер. Напевно, це один з найбільших причалів.

Подорожуємо далі.

  

Справа ми бачимо оперний театр Копенгагена. Будівля театру було зведено в 2000-х рр. на кошти приватного фонду і віддано в «дар» державі (все одно інвестор повернув майже всю витрачену суму в якості податкової пільги).

Оперний театр має дві сцени, чотирнадцять поверхів (5 з яких під землею). Велика зала може вмістити від 1492 до 1703 глядачів (залежно від розмірів оркестрової ями, в якій розміщуються до 110 музикантів). Друга глядацька зала вміщує до 180 глядачів.

З води бачимо купол церкви Фредеріка. Завтра там будемо.

Мистецька галерея Den Kongelige Afstobningssamling має близько 2500 гіпсових зліпків зі скульптур від 2500 до н.е. приблизно до 1600 року.

    
Данія – член НАТО. Тут розміщена їх база.

  
 
Королівські павільйони. Ці два королівських павільйону є безмовним відображенням колишньої важливості набережній Нордрі Толдбод. Саме тут стояла митниця для збору плати за доставку. Більшість історичних будівель були знесені на початку 1970-х років. Одним з небагатьох збережених будівель є будівля адміністрації порту, побудоване в 1868 році. Ці павільйони стоять між ним і гаванню.


Данська королівська академія витончених мистецтв - вищий навчальний заклад в Данії, єдиний, де проводиться одночасно навчання мистецтву і дослідження в теоретичних і технічних галузях мистецтва.
 
Одним з найвідоміших символів Копенгагена є бронзова Русалонька. Ідея створення скульптури героїні однойменної казки Г. Х. Андерсена прийшла в голову Карла Якобсена. Син творця пивоварні «Карлсберг» під враженням від балету «Русалочка», запропонував балерині, яка виконувала головну партію, позувати для скульптора Едварда Еріксена. Еллен Прайс погодилася, але тільки за однієї умови: оголене тіло ліпили ні з неї, а з дружини Едварда. Бронзову Русалоньку встановили біля входу в бухту, на набережній Лангелінье.
З катера видно тільки її спину.
 

Павільйон Лангеліні - це місце, розташоване на набережній Лангеліні. Перший павільйон Лангеліні був побудований у 1880-х роках. Нинішня споруда є модерністською спорудою з 1958 року та була спроектована Нілсом та Євою Коппель.
 

 
Заходимо в новий канал. Скрізь мости. Мости шикарнючи. Ну коли в нас вже щось подібне буде???

 
 
Район Крістіансхавн. А тут одні яхти пришвартовані.

     
 
Пішохідний міст П’ть кіл (Five Circles Pedestrian Bridge).
Вітрильники, що стояли на якорі в районі Крістіансхавн, послужили джерелом натхнення для Ціркельбруна Олафура Еліассона. Цей міст для пішоходів і велосипедистів закрив широкий проміжок вздовж набережної. Щоб дістатися з одного місця в інше, пішоходи та велосипедисти завжди мали робити значні об'їзди.

 

Королівська бібліотека Данії. Бібліотека розташовується в будівлі сучасної архітектури на набережній. Вона отримала неофіційну назву «чорний алмаз» через свою форму і чорний кольор фасаду. Бібліотека вважається одним з найбільших книжкових зібрань в світі. У фондах зберігаються всі друковані експонати датською мовою, які видавалися з кінця XV століття.


 
Заходимо ще в один канал. Зверніть увагу на висоту мостів. Щоб вирулити в каналі, приходилось декілька разів вперед-назад здавати. Все в притик.

   
 
Музей Торвальдсена розташовується на острові Слотсхольмен. Він присвячений відомому датському художнику і скульпторові Б. Торвальдсеном. Майстер більше 40 років прожив поза Данії, але вмирати повернувся на рідну землю. Будівля була зведена в середині XIX століття в суворої класичній манері. У колекції музею містяться роботи майстра, створені ним в різні періоди. У дворі будинку знаходиться його могила.

 
Екскурсія закінчилась. Дуже сподобалась. Навіть дощ і сильний вітер не стали на заваді. Якщо будете в Копенгагені, раджу цю екскурсію.
А тепер гуляємо по місту.
Королівський театр Данії - перший національний театр Данії, заснований у XVIII столітті, найбільший в країні. Нині Королівський театр Данії має фінансові проблеми. Це зумовлено тим, що стара публіка йде, а нова не з'являється, хоч театр відбудував нову залу й оперу. Популярність втратили всі три види мистецтва.

  
 
Ми знову в Нюхавні, але вже пішки.
Меморіальний якір.


Дуже багато туристів. Думаю, в теплу пору року тут супер класно.

 
А ми так змерзли, що просто зайшли в якесь кафе не стільки випити кофе, скільки погрітися.
Зразу зауважу, що Данія дуже дорога країна. Дорого все. Але і рівень доходів занадто високий. В той же час податки складають майже 40 відсотків. Але по рівню життя видно, куди йдуть податки.
А це ми в метро зайшли. Полюбуйтесь.


Вже пізно, темно і холодно. Зайшли ще на їхній знаменитий продуктовий ринок. На мене він враження не склав. Ціни дуже дорогі. Ми знайшли невеликий маркет і скупились. І як ви думаєте, що ми вирішили приготувати на вечерю? Не вгадаєте.
Дивимось на рибні страви, а в них багато різноманітного оселедця. Ціни приблизно на рівні нашого оселедця. Але ми вирішити, що ми ж все таки в країні, яка виловлює рибу. Повинна бути смачна. А що до оселедця? Правильно, картопля. Одним словом, настільки смачними виявились картопля відварна з оселедцем, що ще захотілось. Вибір в магазині дуже великий всього. Що душа забажає.
Перший день закінчився.

Наступного дня в нас великі плани.
Невеличкий відступ. Якщо ви звернули увагу, на всіх будинках відсутні кондиціонери. Було цікаво, як вони літом охолоджуються? А ні як. В них літом середня температура на межі 20 градусів. 25 – це вже спека. Натомість, ми ходимо по місту, йде дощ, дуже холодний пронизливий вітер, руки мерзнуть, а тут поруч з тобою проходять місцеві без шапок, в легкому якомусь пальто, деякі просто в костюмах. А вони в цьому природному середовищі народились, виросли і живуть. І для них це нормальна температура. От так. Все пізнається в порівнянні.
Власниця житла, яке ми винаймали, дуже просила, щоб ми прикручували регулятори на радіаторах опалення майже в «нуль», коли йдемо з квартири. А коли прийдемо, зразу ставимо максимум, приміщення швидко прогрівається і далі виводимо температуру на приємну. В них дуже дороге опалення. Не зважаючи на те, що в їх будинках така сама вертикальна система розводки, як і в наших старих будинках, але, в кожній кімнаті на радіаторі опалення прилаштований датчик тепла.

І все працює. В помешканні всі відсутні, виключив опалення, зберіг кошти. Такі самі датчики ми бачили в багатьох країнах в старих будинках. І все працює. Тільки не в нашій країні. У нас, як кажуть «фахівці» енергоринку, такі ставити не можна, бо вони у нас не ліцензовані і не правильно працюють. Тому нам рахують по тарифам. Для прикладу. В Києві квартира в новому будинку з індивідуальним датчиком опалення на кожну квартиру, площа 70 м2. Рахунок за грудень – 585,00 грн. Квартира батьків в Запоріжжі в будинку з оплатою по тарифам площею 45 м2 за той же грудень майже в 3 рази більше. От і вся різниця. Тому і не ліцензовані. Коли все це бачив в Європі і у нас, розумієш, що між нами просто прірва. Сумно, дуже сумно.
Ладно, це був такий собі емоційний відступ, поїхали далі.
А далі ми прямуємо в океанаріум. Можна було під’їхати на метро, але ми вирішили пройти пішки. Подивитись на місто. Але погода зовсім не для піших прогулянок. Знову дощ і сильний вітер.
Якщо будете в Копенгагені, рекомендую таку мережу продовольчих магазинів. Нормальні ціни і асортимент.

Трохи фотографій міста, поки ми прямуємо в океанаріум.  

 

   
Що зразу кидається в око, коли проходиш квартали одноповерхових будинків, це майже відсутні паркани в нашому розумінні слова. Або якісь невеликі декоративні, або взагалі відсутні і присутній «живий» паркан з красиво оздоблених зелених насаджень.
Ми вже на місці. Величезні розміри. На березі моря. Тут з’ясувалось, що коли ми мерзли в центрі міста, то ще було тепло. А тут вітер просто здуває тебе. Ух, сувора скандинавська весна.
   
 
Океанаріум «Блакитна планета» складається з 70 басейнів, в яких мешкає кілька тисяч представників морської фауни. Він є найбільшим і найбільш технічно оснащеним у всій Північній Європі. Архітектурний комплекс океанаріуму є справжнім шедевром сучасного містобудування. Щорічно акваріум відвідує кілька сотень тисяч чоловік.
Багато камер схову. Поклали всі речі і пішли дивитись.
Фотографіями можна завалити. Всі ці акваріуми з рибками, рибами, рибіщами, а також з різноманітними крабами, лангустами, восьминогами і т.д. все це потрібно бачити. Покажу просто кілька цікавих.

          
Там є такі собі тропіки. Неймовірна волога, тяжко дихати і з тебе все тече. Оце круто. З лютого холоду опинились в тропіках.

    
І останній – це величезний акваріум. Там туристи просто сідають на сходи і дивляться на різноманітних риб. А ще неймовірний тунель, по якому ти йдеш, а навколо вода з рибами.
  

  
 https://youtu.be/hd8Km9YBlKk

https://youtu.be/jeAvgPbXIYM

Гарний туристичний об’єкт. Супер.
Прямуємо далі, в центр міста.

От такі лавки по дорозі зустрічаємо.

 

Прямуємо до церкви рятівника. Серед будинків бачимо її верхівку.

Це протестантський храм з гвинтовою дзвіницею, на вершину якої ведуть 400 сходинок. Позолочений церковний купол увінчаний фігурою Христа. З оглядового майданчика відкривається чудовий вид на Старе місто і копенгагенську бухту. Церква була побудована в XVII.

  

Потім, як звичайні протестанту, сіли та посиділи в храмі. На жаль, орган мовчав. Відпочили і пішли далі, в місто Християнію. Цікаве таке місто, держава в державі.

Цей район в межах міської межі Копенгагена, відокремлений від столиці будинками та стінами. Але ніяких парканів не має. Християнія відома тим, що тут панує повна «свобода», тобто легально продаються і вживаються легкі наркотики. Тут живуть творчі особистості, представники богеми, волелюбні борці за справедливість і інші неординарні люди. Поліція регулярно бореться за порядок у Християнії і намагається розселити цей район, проте у влади нічого не виходить.

Історія утворення цього «вільного міста» бере свій початок з 70-х років ХХ-го століття. Тоді кілька хіппі зайняли покинуті військові приміщення і з тих пір і почалось створення цього вільного міста Християнія.

Знаєте, таке враження двояке. На живо побачив, як продають наркотики. Але вигляд у цих особистостей такий собі, не дуже гарний. Таке враження, що приб’ють тебе в 3 секунди, не задумуючись. Тільки заходиш на цю територію, все, там діють свої закони. І самий головний – ніяких фото-відео. Дружина просто в руках тримала телефон, як з під землі виріс якийсь тип і почав кричати і махати руками. Коли почув, якою мовою розмовляємо, також перейшов на російську і попередив, щоб все сховали, бо буте погано. От такі там закони.

Якщо сказати, яке враження все це справило особисто на мене, то відповім так – притон наркоманів і інших творчих особистостей.

Фото тільки перед входом в містечко.

 

Палац Амалієнборг є зимовою резиденцією данської королівської родини і визначною архітектурною пам'яткою Данії в стилі рококо. Амалієнборг складається з чотирьох зовні подібних особняків, що оточують восьмикутну площу, в центрі якої розміщується кінна статуя короля Фредеріка V. Кожна будівля носить ім'я данського монарха.

     

Поруч з палацом розташована церква Фредеріка. Ще її називають мармурова церква. Почали її будувати ще в 18-му столітті. Планувалось збудувати її в дуже помпезному стилі. Але, як часто буває, щось пішло не так, кошти закінчились і все зупинилось. І тільки наприкінці 19-го століття знайшлись кошти і будівництво було завершене. Але, замість дорогого мармуру відмовились і добудовували більш дешевим вапняком.

Ззовні виглядає дуже красиво. В середину не попали, з якоїсь причини була зачинена.

А це вже якийсь сучасний район в Копенгагені. Цікаво виглядає. І великий паркінг серед будинків.

  

Прямуємо до замку Розенборг. Перед ним є парк. Але, на жаль, це не літо.

   

Сам замок оточений каналом. Таке собі красиве спокійне місце. Напевно, влітку тут класно. Але, маємо те, що маємо.

     

Підіймаємось на оглядовий майданчик круглої вежі і дивимось на місто.

  

На цьому фото ми бачимо, як димлять труби. Невже завод, подумав я? Так, це завод з переробки сміття. В центрі міста.  В 150 метрах від об’єкту розташовано великий житловий комплекс. Заруднення навколишнього середовища – 0%. Дим, що виходить із труби, повністю нетоксичний.

На даху побудована 500-метрова лижна траса. Тут також є стіна для скелелазання, доріжки для бігу, майданчик для фітнесу тощо. Архітектори висадили також певні види дерев, які захищають від вітру на висоті 88 метрів і збалансовують мікроклімат.

Якщо чесно, я в шоці. Мало того, що завод в центрі міста, ще цей завод ніяк не забруднює повітря. А на даху-лижна траса, яка функціонує весь рік. Фантастика. Кому цікаво, в ютубі багато роликів про цей завод.

Ратуша Копенгагена була побудована на початку 20-го століття. Ратушу вінчає 105-метрова вежа, на вершину якої ведуть 300 сходинок. Там знаходиться оглядовий майданчик. У внутрішньому дворику ратуші розбитий сад.

Ну і на останок йдемо в парк Тіволі.         

На жаль, в цю пору року він був закритий.

Так і закінчився наш день. Наступного дня в нас не менш цікаві екскурсії.

На цей день в нас намічена подорож в замки Фредеріксборг та Кронборг.

Як ми туди добирались? Дуже просто. Система транспорту працює бездоганно. Ми придбали квиток на цілий день на всі види транспорту. І поїхали приміським потягом S-Train. Це не наша електричка. Все нове, машиніст в білій сорочці. Комфортні сидіння. І відсутній характерний стук колес. Тільки чути шелест колес.

Розклад руху – хвилина в хвилину. Великі чисті вікна. У S-Train є спеціальний вагон для велосипедів.

Добрались до Фредеріксборгу. Прямо на вокзалі зупиняються автобуси різних маршрутів. Як що є час, можна до замку пройти пішки, це займе хвилин 30-40. Але знову дощ і сильний вітер. Тому ми вирішили під’їхати. І знову чемний водій, одягнений в білу сорочку з краваткою і в жовтій жилетці. Яка краса, як приємно на таких людей дивитись. Показуємо квиток. Ніяких питань, можемо їхати.

Через кілька зупинок і сам замок Фредеріксборг. Він розташований на трьох острівцях Замкового озера і оточений Фредеріксборзькими замковими парками. Був побудований в перших десятиліттях XVII ст. як королівська резиденція для Кристіана IV і є найбільшим замком епохи відродження в Скандинавії.

Цей замок є символом монархії, яка жодного разу не переривалася в Данії. У центрі перед замком фонтан Нептуна. Стіни багато прикрашені скульптурами, колонами, барельєфами. У каплиці замку коронували всіх монархів Данії.

Зараз там музей історії.

       

Так позначені чоловічий та жіночий туалети.

 

 Прямуємо з замку в напрямку парку. Відкривається зовсім інший вид на замок. Ну і сам парк дуже красивий.

      

Єдине розчарування від відвідин цього замку – приїхали не в ту пору року. Я впевнений, що влітку тут неймовірна краса. Але все одно чудово, навіть в таку погоду.

Повертаємось на вокзал і чекаємо нашого потяга до Кронборга.

Красивий ліс, озера, болота, поля. Просто казка. Що вразило, так це те, що дикий холод, початок березня, північна країна, а поля зелені.

 

Доїхали до крайньої північної точки і далі вже вздовж моря до Кронборга. І всюди якісь невеликі поселення, чи може якийсь аналог наших дач.

 

Замок Кронборг – одна з найцінніших пам'ятокпід охороною ЮНЕСКО. Щорічно тисячи туристів приїздять до воріт цього похмурого, але прекрасного старовинного замку. Таку популярність Кронборг знайшов з легкої руки Шекспіра. Саме це місце описав легендарний драматург у своїй всесвітньо відомій п'єсі "Гамлет". Дія розгортається в замку, названому в самому творі як Ельсінор.

      

На протилежному березі, через 4 км, вже Швеція. Між містами постійно курсують морські судна.

 

В середині замку працюють різноманітні лавки з продажу сувенірів, книжок і всього-всього іншого.

На території багато різних кафе. Дуже душевна атмосфера.

А це такі собі пам’ятники тому, хто потопає і протягає руку для допомоги, і тому, хто вже виплив.

 

Гуляємо по місту.

На причалі є такий пам’ятник. Зроблений з різноманітного пластику, який люди викидають.

А поруч ще от такий пам’ятник. Але що він символізує, так ми і не взнали.

На цьому наша подорож скінчилась і ми повертаємось в Копенгаген.

Завтра вранці в аеропорт і вилітаємо в Україну.

Данія-це класно. Як і після відвідин інших країн, виникає питання «Чому»? Чому ми не живимо так, як цивілізовані країни???

А тепер це про одну подорож.

В Парижі вже були. Метою поїздки, головним чином, було побачити абатство Мон-Сен-Мішель.

Це приблизно 300 км від Парижу, на західному узбережжі Франції.

Як добиратись? Потрібна машина, в оренду. Таке у нас вперше. Почав шукати інформацію. Сайтів достатньо, але не хотілось попасти в халепу. Почав задавати питання, може хто підкаже. Спочатку мені підказали 3 сайти, на яких можна зробити бронювання авто. Вже щось. Перший крок зроблено. Почав далі питати, зокрема наших колег-автомандрівників, присутніх на цьому сайті. Але всі їздять своїм транспортом. Так по крупиці і збиралась інформація. Хтось нічого не знає, хтось десь щось чув, але не точно і т.д. Але все одно це інформація. Остання, до кого звернувся, була наша колега nattochka8, яка сказала, що начебто її родичі з Києва, коли беруть авто за кордоном, бронюють все в Києві. О, це вже гарна інформація. Почав перевіряти фірми, які пропонували свої послуги на сайтах, які в мене вже були, вийшов на київський офіс фірми AVIS https://www.avis.com.ua/, яка працює по всій Європі.  Зателефонував, домовились про зустріч. Під’їхав до них в офіс, все оформили. Два моменти: 1) страхують свої ризики. Дивляться водійське посвідчення, який стаж, це впливає на ціну; 2) оплата тільки кредитними картками. Є картки, на яких написано кредитна, але по факту вони дебетові. Такі не приймають. У мене кілька карток різних банків, підійшла тільки іменна кредитна Gold Привату.

Повернути авто нам було потрібно в суботу приблизно після 21-00. Вони спитали адресу, де ми будемо проживати, по своїй базі пробили свої пункти в Парижі, які були найближчими до нашого житла і працювали до 24-00 і запропонували свій варіант. Все чудово, все оформили, дали нам всі документи і справа зроблена.

Про Париж нічого писати не буду. Вже писав раніше. Та, напевно, багато хто там вже був. І взагалі, думаю інформації достатньо.

Мон-Сен-Мішель - муніципалітет у Франції, у регіоні Нижня Нормандія, департамент Манш. Населення — 43 особи станом на 2011 рік.

Назва департаменту походить від скелястого острова, названого на честь Архангела Михаїла, на якому розміщене абатство Мон-Сен-Мішель. Архітектурний комплекс і унікальна природа роблять Мон-Сен-Мішель найбільш відвідуваним туристичним місцем у Нормандії.

Чим знамените це місце?

Комплекс знаходиться на острові-скелі на висоті приблизно 80 м над рівнем моря. Два рази за місячну добу (через 24 години 50 хвилин) у бухті відбуваються припливи і відпливи, найбільші на узбережжі Європи. У  дні осіннього та весняного рівнодення, на другий чи третій день після нового або повного місяця. вода тримається 8 годин взимку і 9 годин влітку. Вода може відходити від острова Сен-Мішель на 18 км, і поширюватися на 20 км вглиб узберіжжя.

Поїхали.  

Дорога стандартна, автобан. Паливо наше. До речі, авто видається з повним баком і здати потрібно з повним баком. Доїхали нормально. Велика кількість паркінгів. Але такої кількості автомобілів навіть не очікували. Неймовірна кількість. Коли планували поїздку, думали до замку йти пішки. Добре, що там зараз є автобуси. Ми або не дійшли б, або не вспіли б повернутись до Парижу в зазначений час.

Картина відривається чудова.

 

https://youtu.be/uPFgK5lSdkE

Людей дуже багато. Коли повернулись додому, то прочитали, що за кількістю туристів, які відвідують це абатство, вони займають 3-е місце після Лувру та Версалю.

Прямо на території цвинтар.

Піднімаємось вверх.

   

https://youtu.be/8h-Y9q0O95o

А це ми вже на самому верху замку.

   

Там своя церква, багато різних залів, пристрій для підйому їжі на верх. Холодні приміщення внизу, куди потім опускали продукти, щоб вони не пропали. Одним словом, повністю автономне життя було на той момент.

  

А на цій фотографії видно, як далеко відійшла вода. Навіть не видно.

На території є навіть готель.

Ходили, гуляли, насолоджувались красою цього абатства. На жаль, не побачили його вночі. Там дуже красиве нічне освітлення і приплив. Якби були своєю машиною, то залишились би. А так, брак часу не дозволив. Буде привід туди це повернутись.

Такі двосторонні електричні автобуси працюють на маршруті від паркінгу до замку.

Все чудово, все сподобалось.

Повертаємось до Парижу.

 

На цьому закінчую свій звіт.

Всім гарних подорожей і неймовірних вражень.

 

 

 

Добавьте в Twitter Добавьте в Facebook Добавьте в Вконтакте Добавьте в Одноклассники Добавьте в Мой Мир Добавьте в Livejournal Добавьте в Google Buzz
рейтинг: 10
голосов: 5
ИНФОРМАЦИЯ О СТРАНЕ

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

ОТЗЫВЫ

 
 
Добавить отзыв

Гость
 
1 февраля 2020 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: nattochka8
Да, ситуация не понятная. Вчера, в пятницу, мне сказали, что планируют опубликовать сегодня. Но суббота уже заканчивается, а отчета нет.
 

Пользователь
Отзывов: 311
 
1 февраля 2020 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Как 2 недели???  Грустный  А Вы спрашивали у модераторов, Ваш отчёт не потерялся? Может, в папку со спамом попал? Когда-то такое было, не у меня, у другого нашего автора.
 

Пользователь
Отзывов: 55
 
31 января 2020 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: ЕСА
Летом там наверное красота. Не жарко.
 

Пользователь
Отзывов: 55
 
31 января 2020 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: nattochka8
Я не знаю. Этот отчет был вторым. А Португалия уже 2 недели "висит" на модерации.
 

Пользователь
Отзывов: 55
 
31 января 2020 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: Andy-239
Спасибо.
 

Пользователь
Отзывов: 311
 
31 января 2020 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Вопрос автору. Вы у меня под последним отчётом написали, что отправили на модерацию два отчёта. А второй когда будет? А то вы заинтриговали... Почитать хочется. Мне всегда нравились Ваши отчёты.
 

Пользователь
Отзывов: 239
 
29 января 2020 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Спасибо за рассказ. Тоже смотрю в сторону Копенгагена. В МАУ до сих пор это самое бюджетное направление. Как и предполагал , что туда нужно летом ехать, так и в Вашем рассказе эта мысль звучит.
 

Пользователь
Отзывов: 172
   
29 января 2020 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Рассказ о Копенгагене понравился. Несмотря на то что он написан украинской мовою всё понял и читалось довольно легко. особенно поразило путешествие по морским каналам города.Да уж дистанция этого европейского города от украинских да и российских огромного масштаба. Европа-она такая разная. Вот говорят ,что там иной мир , а разве те же Румыния, Словакия, Болгария-не Европа? Но вот от Украины те же их столицы не особо сильно отличаются.Так что нам бы хотя бы до их уровня дотянуться ,а это уж не так уж и далеко . Так что паниковать не надо ,что мол Украине до Европы ого го как далеко. Если очень захотеть и много работать -всё получится ! Вспомните такую уж близкую Польшу.Там тоже 25-30 лет назад до той же Дании было далеко . а сейчас ? Всё будет Украина! Только от северного соседа надо дистанцироваться как можно дальше !
 

Пользователь
Отзывов: 55
 
25 января 2020 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: Michelle
Да, очень почувствовал.Уют и безопасность присутствуют на каждом шагу.
 

Пользователь
Отзывов: 367
 
25 января 2020 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
 "Валли" :
Понравилось. Но уж очень суровым показался Копенгаген. Все такое серьезное по цвету,по архитектуре,порядок,как в армии, никакой рекламы и билбордов. Конечно это погода и время года внесли свои краски. Интересно,люди там улыбаются?
Тоже обратила внимание на суровость или строгость Копенгагена. Наверное, все все-таки  погода влияет на восприятие.  А зато внутри у них наверное сплошное хюгге. Автор, удалось вам его прочувствовать, это самое хюгге?


КАЛЕНДАРЬ СОБЫТИЙ
Все события