Область

Район

Населенный пункт  
 
СПИСОК
 
 
НА КАРТЕ
 
Добавить в маршрут
Очистить поля
МОЙ МАРШРУТ
Маршрут не задан.
(Вы можете добавить в маршрут любой населенный пункт или объект каталога нажав на линк "Добавить в маршрут")
 

ОТЧЕТ О ПОЕЗДКЕ

Балканське питання. Македонія
Балканське питання. Македонія
Софія-Крива-Паланка-Кратово-Скопьє-Охрид
Добавлен: 3 октября 2018 г.
Просмотров: 649
Автор: WolK
Продолжительность: 3 дня
Пробег: 500 км.
Посмотреть маршрут Добавить в избранное
  Печатать
 
рейтинг: 10
голосов: 9
23  
Отзывы

Радий вітати тебе, шановний Читачу! А ще більше радий, що вітатиму тебе, саме на перевіреному роками, нещодавно реанімованому після якихось там негараздів, подорожньому сайті. Таке воскресіння старого знайомого не залишило байдужим і прошепотіло на вушко – напиши чогось, доведи до кінця ланцюжок: поїхав – насолодивсь – поділивсь!

Виявляється на світі існує не тільки Німеччина (старожили ресурсу зрозуміють), але багато цікавих, колоритних і, я б навіть сказав, зовсім непростих для сприйняття країн. І до того ж не десь там, на краю світу, а майже поруч, тут в Європі, на Балканах.

Вже сплило два роки, як місцем мого перебування стала столиця Болгарії Софія, що є чудовим плацдармом, стартовою позицією для вивчення регіону. Дякуючи цьому, за цей час я встиг познайомитись з багатьма відомими місцями, цікавими населеними пунктами та краще порозумітися на балканському питанні.

В цьому блоці, як власне і зазвичай, я не зупинятимусь на загальновідомих туристичних об’єктах, а сконцентрую свою увагу на маловідомих, принаймні, не охоплених увагою Дороги напрямах. А почну з Колишньої Югославської Республіки Македонії, яка офіційно носить саме таку назву. І це не тому що, македонцям так до вподоби, а тому що на Македонію, в контексті назви історичної області, наполегливо претендують греки, блокуючи у такий спосіб прагнення перших на євроінтеґрацію та вступ до НАТО.

Що характерно, сьогодні, коли я почав писати цей звіт, в країні відбувається референдум стосовно перейменування на Північну Македонію, що має стати компромісом і владнати багаторічні суперечки. Тож, коли моя розповідь буде оприлюднена, результати плебісциту вже стануть відомими і можливо буде запущено механізм його реалізації.

А поки вирушаємо із Софії в південно-західному напрямку і слідуємо за маршрутом, який викристалізувався, як мінімум трьома моїми вилазками до сусідньої країни, але йтимуть одною сюжетною лінією, не зважаючи на несподівані сезонні зміни.

Рухаючись в напрямку Македонії через болгарські міста Дупницю та Кюстендил не оминіть увагою невеличке поселення Нєвєстіно. Сама дорога обходить його околицею, проте в ста метрах від перехрестя, що веде безпосередньо до нього, знаходиться споруда османських часів – Кадин міст. Часу він зовсім не забере, але стане чудовим стартовим бонусом, для хорошого подальшого туристичного настрою.

Через тридцять кілометрів Вас вітатиме вже і сама Македонія. Кордон лежить у горах і на тому боці починається вертлява і вузька гірська дорога, сповнена тихоходами та неможливістю обгону.

В Македонії, як власне в Сербії та Боснії, швидкість поза межами населеного пункту обмежена лише 80-ма кілометрами на годину. І аби не засумувати, варто зупинитися через 10 км за кордоном в місті Крива Паланка.

Траса пролягає через саме місто і повторює форму русла Кривої річки, яка подарувала назву місту і визначила конфігурацію дорожнього полотна.

Уздовж небережної утворився прогулянковий променад з лавками, місточками та ліхтарями, прогулянка яким, під акомпанемент льодяної та співочої гірської води, подарує порцію свіжого повітря та енергію для подальших мандрів.

Мозаїка навколишніх схилів з колоритних будиночків занурить Вас у типову балканську атмосферу і познайомить з особливостями побуту місцевого населення.

Для любителів нумерелогії зазначу, що згідно місцевого покажчика, Крива Паланка лежить на відстані 1111 км від нашої столиці.

А це означає, що слід збільшувати віддаленість і рухатися у глиб Македонії.

Іще 25-30 км кілометрів її дорогами і Ви побачите на перехресті напрямок на місто Кратово. Нам туди.

І хоч місто лежить не далі, ніж кілометрів двадцять від основної траси, по дорозі до нього варто заскочити до природної пам’ятки, яка називається Камені кукли.

Доволі цікавий витвір природи, що являє собою комплекс з більше ніж з 120 кам’яних фігур, які нагадують по формі людину.

Враховуючи таку значну кількість істуканів на одиницю гористої площі, називають цю місцевість ще Кам’яним містом.

Важко уявити, але найстарішим з фігур налічується понад сто тисяч років, а нові продовжують з’являтися ще і ще.

Але на нас чекає місто Кратово. Місто мостів в глибині балканських гір.

Стара частин міста зовсім невеличка, проте дуже оригінальна завдяки дивовижному поєднанню каскаду архітектури, перев’язаному кам’яними зводами та особливій ландшафтній специфіці усередині згаслого вулкану.

Світ тут обертається навколо річки, що тече крізь місто-музей під відкритим небом, даруючи можливість знайомитись з ним на різних висотах, з гірських уступів, з рівня вулиць або ж із глибини, очима стрімкого потоку.

  

Своєрідний тунель-каньйон між стінами міста під старовинними мостами веде тебе кудись углиб історії, в якісь потаємні, мало кому відомі його закуточки.

Створюється відчуття якоїсь казки, що зачаровує і не відпускає на поверхню.

А там, характерні балканські будиночки, зелені гори і одинока сумна башта, в пам’яті якої збереглися усі події, що відбувалися тут упродовж сторічь.

Її доля стояти на одному місці безліч років, а наша рухатись далі, шукати пригоди та нові, незвідані місця. Їдемо до столиці Македонії – Скоп’є.

Новозбудований центр міста в білому мармурі виглядає дорого і помпезно.

Через річку Вардар перекинуті два схожих екстравагантних мости, на яких не буває пустинно, навіть якщо нікого на них немає.

Перший зветься Мостом Мистецтв, на якому вишукувались відомі культурні діячі Македонії.

А на другому зібралися до купи відомі історичні постаті, через що його назвали – Мостом Цивілізації.

Між ними по обидвох берегах накопичилось здається все, що можна було б уявити і що задум митця втілив в життя.

Трохи далі, як нагадування по османський період, монументально перекинутий Камен міст.

Перш ніж потрапити на площу Македонія, озираєшся назад і закарбовуєш в пам’яті архітектурний мікс з неокласицизму, стародавнього Риму та античної Греції.

Тут же, під мостом, знайшлося місце і для сучасного арт-стріту, навіть не стріту, а рівер).

Над площею височіє пам’ятник людині, уродженцю цих місць, ім’ям якої і названа Країна – Александра Великого.

Усе Скоп’є перебуває у владі велетнів, фігури яких в образах відомих і не дуже особистостей, в безмежній кількості прикрашають місто.

Не є виключенням і протилежний берег, на який потрапляєш через Камен міст.

З цього боку культові права перебирає на себе уся родина Македонських на чолі з батьком – Філіпом.

Поруч із головою сімейства розташувалась композиція із скульптурним ансамблем, де втілено образ матері Македонського, яка зображена в різних іпостасях материнства, починаючи від вагітності і продовжуючи з маленьким Сашком на колінах.

Далі починаються ісламські землі  Скоп’є, з характерним Малоазійським антуражем.

Тягнуться вгору мінарети, а муедзини скликують мусульман на молитву. 

Але ми мандруємо в епохах і тепер потрапляємо в часи середньовіччя, заховані за високими кріпосними мурами.

Отаке дивна і неповторна столиця Македонії, яка на своїй невеликій території змогла увібрати стільки усього цікавого і абсолютно різного.

Фортифікаційна споруда з висоти своїх оборонних стін слугує чудовим оглядовим майданчиком для цього дійства із назвою Скоп’є.

 

З нього можна побачити, на фоні засніжених на той час верхівок, інопланетну тарілку арени Суперкубка УЄФА 2017 року – стадіон Філіп ІІ.

Порахувати башти османських мінаретів в албанській частині міста.

Поглядом відтворити вже пройдений сьогодні маршрут.

Та прогулянка триває. Сучасне Скоп’є зустрічає туриста тріумфальною аркою.

Вулицями мчать стилізовані під лондонські, китайські двоповерхові автобуси.

А Мати Тереза, уродженка цих місць, надихає усіх на доброчинні вчинки.

Таке воно Скоп’є – зруйноване руйнівним землетрусом 1963 року і відбудоване в такій оригінальний спосіб.

А ми рухаємось до перлини Македонії, колиски слов’янської писемності, міста Охрида та однойменного озера, чий вік складає, страшно навіть уявити, п’ять мільйонів років.

Дзеркало його поверхні виблискує справжнім морем, глибина до 300 метрів зберігає таємниці флори і фауни, якої давно вже позбулися в дотичному світі, а протилежний берег належить Албанії.

Гори ще вкриті білими капелюхами, а в долині вже починається весна, пробуджується природа та піднімається настрій.

Саме ж місто, в пам’яті якого закарбувалися події багатьох сторічь та епох, каскадами аутентичних будиночків спускається до самісінької води.

Пам’ятає Охрид і Римські часи.

Середньовіччя сформувало тут серйозне укріплення - цитадель неприступності та впевненості у собі.

В перших роках нашої ери місцеві жителі приймають християнство і перетворюють своє помешкання на Святиню, сповнену монастирів та храмів.

Період відродження сформував сучасний зовнішній вигляд старого міста, огорнувши його в лабіринт брущатих вулиць та черепичних дахів.

Болгарська епоха подарувала існуючу назву міста і стала колискою слов’янської писемності. Саме тут Святий Климент Охридський вигадав сучасну кирилицю.

Назвавши алфавіт на честь свого улюбленого вчителя – Кирила, який зі своїм братом Мефодієм стали першими творцями нашої писемності, заклавши підґрунтя у вигляді глаголиці.

А сьогодні, Охрид перетворився на туристичну Мекку Македонії і на справжній курорт.

Охайні та доглянуті площі, туристичні вулиці, крамниці, кав’ярні, а головне – м’яка та приємна атмосфера чарівного міста.

Не дивлячись на ще доволі прохолодну погоду, туристична братія вже спрямувала себе до хвилястих берегів, що манять усіх відчути свіжість доісторичних вод.

Вже впродовж мільйонів років розбризкуються вони в історії міста, даруючи насолоду тисячам поколінь різних народів, що пов’язали своє життя з віковим містом.

 

Охрид, хоч і невеличкий, проте гостинний. Тут усім має бути комфортне, дарма що місцями і в тисняві.

Сонні, після нічних пригод, березневі коти наводять марафет або зализують рани.

У собак навпаки тільки розпочинається життя.

Багаточисельна флотилія ще спущена на воду.

Маленькі машинки притислися до своїх паркувальних парканів, аби не заважати проїзду таким самим малолітражкам.

Сезон розпочинається, добрі господарі прикрашають свої помешкання та гешефти в очікуванні гостей з усього світу.

А місто продовжує свій –надцятий рік під захистом міцного каміння історії та у променях ясного македонського сонця.

Чудова, незаїжджена поки що масово армією туристів, країна запрошує до себе у гості. Можна сміливо призначати їй побачення, або виключно Македонії, або продовжуючи свої мандри далі, у напрямку Албанії або Греції.   

Добавьте в Twitter Добавьте в Facebook Добавьте в Вконтакте Добавьте в Одноклассники Добавьте в Мой Мир Добавьте в Livejournal Добавьте в Google Buzz
рейтинг: 10
голосов: 9
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

ОТЗЫВЫ

 
 
Добавить отзыв

Пользователь
Отзывов: 335
 
23 октября 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: oleynik Дякую за відгук! На виправдання Скоп'є можна сказати лише те, що місто було зруйновано землетрусом у 1963 році і відбудовувалось заново. Хоча уся ця греко-римська-... - надбання сучасності. Спочатку також сприймається без смаку, а потім знаходиш все ж таки в місті якусь душу і починаєш по іншому ставитись. Особисто рад за македонців, що вони спромоглися протягнути питання перейменування в Парламенті. Що ж - треба їхати дивитися вже Північну Македонію!)
 

Пользователь
Отзывов: 119
 
23 октября 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Дивна архітерктура в Скоп'є. Нашаровано все, що можно нашарувати. Щось мабуть залишилося в архітектурних мізках від СФРЮ, така імперсько-римо-грецька-сталінська величність, яка сьогодні вигладає дивно. Щось хотіли зробити схоже на велику столицю, по типу нової Астани. Як на мене, вийшло не дуже. Як колись один французський архітектор сказав про новозведений Хрещатик - "брєд пьяного кондитера".- щось нагадує таке.

А Вас, Володимире, вітаю, доведеться Вам повернутись. В Македонії Ви були, а в Пінічній ні. Треба їхати)))
 

Пользователь
Отзывов: 335
 
11 октября 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: kvita24 Дякую Вам за схвальний відгук! Скоп'є дуже колоритне та ориґінальне місто! Вартує на увагу!
 

Пользователь
Отзывов: 18
 
11 октября 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Літом проїхали Македонію транзитом. А тепер, прочитавши про Скоп'є, стало шкода, що не заїхали погуляти. Ви, як завжди, пишете дуже цікаво. Дякую.
 

Пользователь
Отзывов: 335
 
4 октября 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: nattochka8 Дякую Вам, Наталіє, за позитивний відгук та приємні слова! На фоні повернення Дороги, якось так спонтанно виникло бажання написати, що навіть і сам не побачив, як звіт був готовий!) Таке буває!)))
Щодо Скоп'є, то пам'ятники скрізь. В центрі, звісно, концентрація їх значно більше. І всіх їх відрізняє жага до монументальності. Усі вершники на таких потужних конях, що так і хочеться поцікавитись, яка це така порода макндонська. Хоча коня Александра Великого - Буцефала, мабуть єдиного так добре знають, серед інших коней відомих особистостей. Тож і віддають данину пам'яті та поваги.)))
На квітках я геть не розуміюся і оперую критерієм - красиві і не дуже. Тепер знатиму більше і, мабуть, надовго, бо перетинається відтепер з асоціативним фактором.
Хотів додати про те, що на міських гірських автобусних маршрутах курсують наші ЛАЗи. Дрібниця, але приємно. Є задумки ще на пару звітів, але, як і раніше, про незгадувані раніше на Дорозі, або згадувані зовсім коротко, місця.
Вітаю Всіх з поверненням Дороги!
 

Пользователь
Отзывов: 237
 
3 октября 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Володя, с возвращением всех нас в нашу большую туристическую семью! Так здорово увидеть сообщение в ФБ, что сегодня на Doroga.ua размещён новый отчёт, да ещё и от автора Wolk!  
Я, конечно, здесь далеко не старожил, НО. Ваши, с особым авторским стилем, отчёты по Германии, перечитала, поэтому  тоже в курсе, о чём Вы.  
Теперь об отчёте.
Понравилось Кратово. Такая себе чудесная деревенька! Мосты - моя слабость.
Скопье - открытие. Не часто встретишь туристов, побывавших там. Город просто поразил размахом и количеством каменных персонажей. Наверное, там ощущение, что рядом с тобой кто-то постоянно ходит.  smile3
И Очень, Очень порадовали македонские ноготки, мои любимые цветочки. Почему-то в придомовых палисадниках их теперь не встретишь, всё больше какие-то ландшафтные дизайны с камнями и горшками. А так хочется самой обычной ноготка-календулы.  Теперь я знаю, где добыть семена!  smile3
Еще я в курсе того, что персмотрели Вы за два года очень много балканских достопримечательностей, поэтому жду новых отчётов.
 

Пользователь
Отзывов: 335
 
3 октября 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: Michelle Дякую Вам! Ще є про що писати - буду сприяти пробудженню Вашого інтересу!)))))
 

Пользователь
Отзывов: 328
 
3 октября 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: WolK - спасибо за отчет на вернувшейся Дороге,  вы как всегда радуете нас незаезженными местами, которые всегда привлекают самтуристов. Пока пытаюсь разбудить в себе интерес к Балканам, может и ваши заметки посодействуют. .
 

Пользователь
Отзывов: 317
 
3 октября 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
похоже в этом году балканы были в тренде. многие туда рванули. и мы тоже, умудрились посетить четыре бывшие югославские республики. КРАСОТЕНЬ.
 

Пользователь
Отзывов: 335
 
3 октября 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: Nord Дякую за увагу! Радий, що мій звіт пробуджує інтерес до Балкан!) Цікаво буде прочитати Ваші спостереження і враження!)


КАЛЕНДАРЬ СОБЫТИЙ
Все события