Область

Район

Населенный пункт  
 
СПИСОК
 
 
НА КАРТЕ
 
Добавить в маршрут
Очистить поля
МОЙ МАРШРУТ
Маршрут не задан.
(Вы можете добавить в маршрут любой населенный пункт или объект каталога нажав на линк "Добавить в маршрут")
 

ОТЧЕТ О ПОЕЗДКЕ

Гастрономічний уікенд у Львові або мої топ-10 місць
Гастрономічний уікенд у Львові або мої топ-10 місць
Львів
Добавлен: 25 мая 2018 г.
Просмотров: 1413
Автор: traveller
Продолжительность: 2 дня
Пробег: 550 км.
Посмотреть маршрут Добавить в избранное
  Печатать
 
рейтинг: 10
голосов: 2
3  
Отзывы

Кожне моє повернення до рідного міста, починаєься з ранкового «хаджу» у «Вірменку». Й заради кращої  кави по-турецьки на розігрітому піску (все як і раніше), й заради подорожі у часі, на «п'ять тисяч чашок кави потому» - в свої студентські часи. Вже тоді «Вірменка» була культовим закладом міста. Місцева богема полюбляла  випити тут філіжаночку кави з коньяком під повільну бесіду, а згодом до них почали долучатися хіпі з усіх терен колишнього СРСР. Саме «діти квітів» зробили заклад неймовірно популярним та надали йому статус андеграунду, де зустрічалися неформали. Якимось чином, всі роки незалежності «Вірменка»  уникала тотальної комерціалізації, що охопила площу «Ринок« та околиці . Іноді здавалося, що заклад застиг в часі, як та муха в бурштині. І все що змінилося за чверть століття - три жіночих покоління вірменської родини, які варили каву і навіть не підозрювали, що вони – є баріста.

Все змінилося в кінці минулого року. У «Вірменці» з'явилася сучасна кава - машина, яка варить каву з італійськими назвами, полиці наповнилися настоянками і наливками. Звичайно, що зазнав змін і інтер'єр, але я це повинен відмітити - все було зроблено зі смаком і максимальною повагою до історії закладу. Всі боялися, що буде навпаки. Данина минулому - в силуеті витонченої дівчини - хіпі, яка стала логотипом закладу. Еволюція: від хіпі до хіпстерського формату... 

На відміну від «Вірменки» «П'яна вишня» стала частиною легенди Львова, лише за рік. Рецепт стрімкого успіху, вишневої настоянки, лише здається простим. Продукт повинен бути якісним, питким і вживатися усіма, за винятком дідусів і немовлят. У авторів вишнівки  все вдалося відразу ж і навіть більше. Настоянку наливають в різбляний  скляний  келих, завдяки чому і вживається напій зовсім інакше, шляхетно та зі смаком. Неминуче ж зло - бій та крадіжка келихів, включені в ціну, за наш рахунок. Авжеж. Особисто мене переслідує образ вишки, з якої фонтанує вишнева настоянка, яка ніколи не закінчиться, на відміну від нафти.

Вишнева настоянка, вже зробила свою справу і саме час перекусити в «Тante Sophie». Львів - звичайно - ж, ідеальна декорація для ресторану - ескарго і те що називається – бути в тренді. «У тітоньки Софі» кожен з подивом роздивляється равликів у себе в тарілці, хоча на такої відстані він бачив їх в останій раз, в дитинстві, на виноградному листі після травневої зливи. Стриманий інтер'єр в стилі прованс покликан не відволікати своїми пошарпинами від наших закарпатських равликів під біле вино.

Після того, як ви піднялися і спустилися з «Високого замку» прийшов час пообідати у «Горі Благодаті», саме так перекладається назва ресторану «Монс Піус». Це мистецтво – створити з криво колінного  провулка затишний дворик з атмосферою, куди хочеться повертатися знову і знову. В інтер'єрі використовується непроста історія ломбардного банку, який існував в цих стінах понад триста років і про таємниці якого багато могли б розповісти його батьки - засновники. Але їх кам'яні бюсти - німі як риба і це ніяк не співвідноситься з концепцією ресторану - Пиво і М'ясо. Мій вибір м'яса - стейк.

Вечерю в ресторані «Кавказ», я рекомендую всім своїм друзям та знайомим. І всім тим, хто запитує мене про грузинську або кавказьку кухні у Львові. Слухайте, якщо вам пощастить, і в цей вечір буде працювати Маїс, - мангальщик від бога, біженець з Нагорного Карабаха?- ви погодитеся зі мною. Тут він працює з того часу як відкрився ресторан, десь в середині 90-х. Я завжди замовляю у нього люля-кебаб з телятини, з холодних закусок беру рулет Арагац. Все інше - справа смаку.

Для того, щоб поснідати в «Ресторації Бачевських» доведеться прокинутися занадто рано, для тих, хто засинав вчора занадто пізно. Але це єдина можливість потрапити у  ресторацію зранку. Я не впевнений, що сніданки вартують меси, але точно вартують того, щоб прокинутися на пару годин раніше.

Після «Бачевських» перетніть площу Ринок за діагоналлю та шукайте над брамою  одного з будинків на вул. Руській (вулиця з'явилася в місті ще в 1492 році) намальовану «Синю пляшку». Як на мене, немає у Львові більш автентичного закладу ніж ця крихітна кав'ярня  у  дворику. З духом старого Львова, того що зник назавжди. Колись тут було вогко і сиро, зараз тепло і атмосферно.

Кондитерська «Вероніка» - перша культовий заклад міста часів незалежності. Таким і залишається, незважаючи на все більш відчутну конкуренцію площі Ринок. Хоча, ті часи,  коли можно було зрозуміти, чи був киянин у Львові, за паперовими пакетами з  з тортами і пляцками «Вероніки» - минули і вже ніколи повернуться. Але круасан з капучино – і доступні і смачні, а в ресторані годують дуже смачно.

Я спробую вивести вас з «львівської зони комфорту - площі Ринок». «Динамо-блюз» - один з небагатьох закладів, який знаходиться поза площі Ринок. Спеціалізується на м'ясі, з десяток років, напевно. Тому тут - найкращі стейки міста і класна жива музика на вихідних.

«Мушля» - найправильніше місце, щоб відчути себе щасливим у Львові остаточно. Для цього треба замовити на літній терасі херсонських устриць та запити іх келихом білого українського вина. Це не снобізм, це доступно і патріотично.

Після устриць, у вас з'явиться невгамовне бажання - кинути монетки в фонтан на площі Ринок. Слухайте, це - застарілий тренд. Львів – модернове місто. Бажаєте повернутися? Підведіться зі столика, підніміть руки до гори і зверніться до неба: «Так люблю той Львів, что бракує ми слів».

P.S.

Мені подобається спостерігати, як змінюється ресторанний ландшафт Львова на очах, від поїздки до поїздки. І поки я писав цю статтю, на гастрономічною мапі міста з'явився «одинадцятий друг Оушена» - гідний згадки. Це - повністю оновлений ресторан «Спліт». У ньому багато простору і світла, а ще сучасний, стильний дизайн в стилі лофт і кухня ф'южн. Прийти сюди варто, хоча б заради качки по - пекінськи.

Тревел-блог автора

Добавьте в Twitter Добавьте в Facebook Добавьте в Вконтакте Добавьте в Одноклассники Добавьте в Мой Мир Добавьте в Livejournal Добавьте в Google Buzz
рейтинг: 10
голосов: 2
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

ОТЗЫВЫ

 
 

Пользователь
Отзывов: 25
 
28 мая 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: Michelle

Всё течет, всё меняется, тем более формат....Статья - самый древний способ поделиться эмоциями, после рассказа...
 

Пользователь
Отзывов: 374
 
27 мая 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
traveller - несколько неожиданный формат отчета для вас на этом форуме. Но как всегда интересно и приятночитаемо. А про Львов вообще все интересно. Спасибо, все может пригодится.
 

Пользователь
Отзывов: 541
 
25 мая 2018 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Правильное заглавие, топ 10 автора. У каждого кто часто посещает Львов свои заведения. В Армянку с удовольствием захожу почти в каждый приезд. В Веронику не пойду, причину описал в своём отзыве. Недавно посетил Монс Пиус. В Ресторацию Бачевских зашли, почитали меню встали и ушли. Что то не пошло. На заметку взял Кавказ, нужно посетить. Отчёт написан живо и интересно, хорошим литературным языком, прочитал с удовольствием. +10.


КАЛЕНДАРЬ СОБЫТИЙ
Все события