Область

Район

Населенный пункт  
 
СПИСОК
 
 
НА КАРТЕ
 
Добавить в маршрут
Очистить поля
МОЙ МАРШРУТ
Маршрут не задан.
(Вы можете добавить в маршрут любой населенный пункт или объект каталога нажав на линк "Добавить в маршрут")
 

ОТЧЕТ О ПОЕЗДКЕ

Містами Болгарії. Осінній доробок
Містами Болгарії. Осінній доробок
Хісаря - Ловеч - Пловдив
Добавлен: 22 февраля 2017 г.
Просмотров: 1478
Автор: WolK
Продолжительность: 3 дня
Пробег: 3 км.
Посмотреть маршрут Добавить в избранное
  Печатать
 
рейтинг: 9.7
голосов: 6
6  
Отзывы

Змінивши місце своєї дислокації на більш південне, вже п’ятий місяць перебуваю в Софії. Ця обставина сама собою передбачає ознайомлення з Болгарією, її географією, природою та колоритом. Тож хотів би поділитися з Вами декількома цікавими, на мій погляд, містами, які випала нагода побачити восени минулого року. Нариси писалися після відвідання кожного з них і вийшли різними за стилем, що відображав емоції та настрій на той час. Тож зауважте на це і не сваріть.

Хісаря

Складно уявити, що височезні кам’яні мури, які оточили історичну частину одного з найкращих неморських курортів Болгарії – Хісарі, не бутафорні, а справжні і налічують майже дві тисячі років.

Саме так, невеличке містечко із семитисячним населенням з’явилося на світ через якихось 46 років від народження Христа.

Засноване римлянами на мінеральних джерелах місто відразу було заплановано в якості бальнеологічної купальні.

З далеких античних часів стало зрозуміло, що місцеві води мають неабиякий лікувальний ефект. Тож почалися зводитись термальні бані, до яких почали з’їжджатися не останні люди імперії.

Будували для себе і ґрунтовно, завдяки чому збереглися до сьогодення контури споруд, в руїнах яких уявляються всі оздоровчі процеси, що відбувалися тут багато сторічь тому. Ну і дякувати європейським програмам регіонального розвитку, які не шкодують коштів задля збереження існуючого історичного надбання.

Розвивалася інфраструктура Хісарі. Вимиті та оздоровлені римляни організовували тут різноманітні культурні заходи, для зручності проведення яких побудували сучасний амфітеатр.

Задля спокою міста, імператором Діоклеціаном у 293 році розпочалося зведення масивних кріпосних стін з понад сорока баштами та висотою до 13 метрів.

Завдячуючи, в тому числі, і їм, впродовж такого поважного віку існує древня Хісаря, продовжуючи свою, започатковану з незапам’ятних часів, шляхетну справу, ласкаво запрошуючи курортників та туристів мандрувати епохами крізь свої портали.

Основним показанням для вживання місцевих вод є проблеми, пов’язані із сечокам’яною хворобою. Ефект настільки відчутний, що в місті навіть створили музей конкрементів, що вийшли природним шляхом у його гостей. Всі вони пили водичку з джерел «Дівоча баня», яких тут є два. Одне з них, більш фасадне, вкрито колонадою і розташувалось в більш урбаністичній частині Хісарі, через що є більш людним.

А друге, заховалося в низині місцевого парку і виглядає не так респектабельно, проте якось по-домашньому затишно. Температура джерельної води близько 50 градусів і коли на дворі стає холодно, бювет окутує парова ковдра, виправдовуючи наявність слова баня в назві джерела.  

Але це ще не все. Є тут і джерело, спрямоване на лікування шлунково-кишкового тракту, яке носить схожу назву «Дівоча сльоза». 

Відвідувачі наповнюють «сльозами» десятилітрові бутлі, привезені в багажниках авто або куплені в сусідніх крамничках, які обов’язково мають в своєму асортименті відповідний артикул.

Місто дійсно має курортний антураж. Панує спокій і непоспіх. Дзюрчать різноманітні фонтани.

Кличуть до себе колоритні механи та ресторани.

Впорядковані подвір’я пропонують «легла под наем».

А більш маститі готелі та санаторії демонструють географію своєї затребуваності.

Хісаря закохує в себе з першого погляду і пропонує відпочити серед зелені своїх розкішних парків.

Поганяти велодоріжками навкруги історичних артефактів.

Насолодитися гармонією чистого гірського повітря, блакитного неба та безтурботного буття.

Ловеч

Наступним екскурсійним пунктом гористого болгарського рельєфу стало малорозкручене туристичною індустрією місто Ловеч. Ще знаходячись в Україні і вивчаючи країну майбутнього перебування, в моє поле зору потрапив цей населений пункт, визначивши тим самим пріоритетний напрямок подорожі.

Головною його пам’яткою можна сміливо вважати так званий Покрит мост. Дерев’яна пішохідно-магазинна споруда, перекинута між берегами ріки Осим, з’єднала нову і стару частину Ловеча.

Створивши можливість своєму „Астероїду” спостерігати з парковки символ міста, сам заглиблююсь у його нутро.

Внутрішнє наповнення цього диво-тунелю складається з невеличких, переважно туристичних, крамничок. І лише місцями залишаються шпаринки для оглядових вікон, через які можна подивитися на поверхню річки та забарвлення її берегів.

Десь там, в перспективі попід горою, виросли два хмарочоса-близнюка епохи розвиненого соціалізму.

На березі, до якого приїхав, залишилась урбаністична складова міста із сучасним готельно-ресторанним комплексом та центральною магістраллю з банківськими відділеннями і офіційними закладами.

На протилежному, впритул до моста, вишукувалась різнокольорова команда фасадів архітектурно-історичного кварталу Вароша.

Форсувавши в такий спосіб цю водяну перешкоду, опиняюся на великій пішохідній площі, сповненій по контуру ще нерозкритими парасольками над плетеними та пластиковими стільцями різноманітних ресторацій.    

Попереду вже височіють скелясті кручі, рясно всіяні типовими балканськими киштами під черепичними дахами.   

Між ними, бруковими серпантинами розходяться вгору автентичні вулички.

З першими кроками ними, неначе переносишся із сучасного світу кудись далеко - сторіччями назад і можеш відчувати себе мандрівником в часі.

Здається час тут зупинився і, якби не поодинокі авто уздовж колоритних парканів, на мить сплющивши та відкривши очі, сміливо можна загубитися в реальності, не розуміючи яке навколо сторіччя стоїть зараз на дворі.

Якійсь неймовірний антураж поглинає тебе з усіх боків, просочуючи позитивом та балканською гостинністю.

А над старим Ловечем, на самісінькій маківці, вже проглядаються його високогірне надбання: пам’ятник культовій болгарській постаті – Василу Левскому та фрагменти середньовічної фортеці.

Народний герой дивиться на місто і згадує далекі події революційної доби, а я виглядаю в стайні свого вірного, чотириколісного, „коня”.

Дорога неупинно рухається все вище і ось вже кам’яна парадна брама відкриває свої грати до найвищої сходинки сьогоднішнього маршруту.

Прохід до Дитинця охороняється озброєними вартовими, воскові тіла яких вкриті обладунками раннього середньовіччя.   

Старовинне каміння фортифікації поступово стирається вітрами, які нещадно обдувають височінь, що закарбувала в собі історичний спадок, накопичений сотнями віків.

А навкруги живописні горні ландшафти, обрамленні інтонаціями ранішньої осені. В глибоких каньйонах дзюрчать неспокійні води вертлявих річок, наперебій співають птахи, а повітря сповнюється новими приємними ароматами.  

Болгаріє ставала все ближчою, зваблюючи місцевим колоритом і спонукаючи до подальшого знайомства.

Пловдив

На сцені, того осіннього дня «давали» Пловдив. Вистава, яка вже втратила лік своїм рокам, продовжувала захоплювати глядача і викликала його овації.

Розпочиналось дійство з античного Небет тепе, де на залишки кріпосних стін та вартових башт опустився легкий туман, створюючи атмосферу загадковості та легкого хвилювання.

Першими рядами, заповненими старими вертлявими вуличками, куполами церков та черепичними дахами, пронісся гомін – антураж підмостків викликав тремтіння та створював інтригу. 

Витримавши театральну паузу, волею та генієм постановника заглибивши аудиторію в потрібний емоційний фон, на сцені почали з’являться актори епохи відродження, вправна гра яких м’яко випромінювала мотиви Старого міста.

Дія спектаклю якось непомітно переносилася зі сцени в глиб зали, природньо перемежовуючи мистецьке та споживацьке в єдине ціле, ненав’язливо залучаючи глядача до участі в грі. 

Вистава набирала обертів, розгалужуючи сюжетні лінії та маніпулюючи жанровою варіативністю.

То опускалась до самих давен історії, з глибин яких з’являлась зорові спостерігача в східних османських орнаментах.

То навпаки, піднімаючись сходами все вище і вище, підносячись до самого неба, здіймаючись над віковічним градом.

   

І все це не виглядало штучним та розрізненим, а навпаки, пропливало рікою природно та невимушено, утримуючись воєдино дивними невидимими силами та перекинутими мостами.

Здавалося вистава йшла зовсім недовго, проте за цей час глядач встиг пережити на собі всі ті почуття, що знавав Пловдив, перенестися крізь віки з минулого до майбутнього, побачивши в ньому не похилого старця, а повне сил та наснаги сучасне місто.

Поступово сцену та акторів почало вкривати жовте листя. Чергова вистава добігала свого фіналу. Глядач знаходився у піднесеному стані. Розчинившись серед декорацій він повільно ішов, загрібаючи ногами різнобарвний килим осені, намагаючись збагнути увесь той час, що пройшов з моменту прем’єрного показу побаченої вистави.      

Ось такою видалася моя туристична осінь. За нею прийшла відповідна зима, але це вже інша історія. Дякую за увагу!

Добавьте в Twitter Добавьте в Facebook Добавьте в Вконтакте Добавьте в Одноклассники Добавьте в Мой Мир Добавьте в Livejournal Добавьте в Google Buzz
рейтинг: 9.7
голосов: 6
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

ОТЗЫВЫ

 
 
Добавить отзыв

Пользователь
Отзывов: 342
 
26 февраля 2017 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: nattochka8 Дуже дякую за такий зворушливий відгук. Деякі куточки Болгарії дійсно зачаровують і виглядають поза часом.
 

Пользователь
Отзывов: 324
 
26 февраля 2017 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Очень красивый рассказ о Болгарии. Вы смогли перенести меня во все три города, и я с удовольствием исследовала бюветы Хисари, поднялась в Ловече к Детинцу, пошуршала опавшей листвой в Пловдиве. От фотографий осенней Болгарии не могла оторваться, некоторые заворожили и затронули воспоминания позапрошлого лета, захотелось все бросить и оказаться на пустынных улочках, среди игрушечных домиков, потоптаться на брусчатке. Такое все зовущее у Вас!Теперь буду ждать зимнюю порцию Болгарии.
 

Пользователь
Отзывов: 342
 
23 февраля 2017 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: ЕСА З Австрією звісно тягатися не вийде, проте по своєму тут цікаво. Трафік в Софії трохи недолугий - це факт!  Дякую за відгук!
 

Пользователь
Отзывов: 342
 
23 февраля 2017 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
To: vovan1970 Дякую за відгук! Приїжджайте!
 

Пользователь
Отзывов: 249
 
22 февраля 2017 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Болгарія була в планах того року, але Австрія «все переграла». Багато звітів читав про ці міста, Ваш також гарно написаний. Додав до «Избранное».  Софію бачив  ніччю. У 2013 році повертались з Греції в Україну вирішили проїхати місто через центр і потрапили на «День  Європи», із-за перекритого руху, з дозволу поліції, з порушення правил якось  виїхали з то центру.
 

Пользователь
Отзывов: 195
 
22 февраля 2017 г. RE: Ответить
 
 Цитировать
Дякую за звіт та нову інформацію, всі три міста даже не чув! Тепер запамятаю та невідмінно відвідаю. + 10.


КАЛЕНДАРЬ СОБЫТИЙ
Все события